східноукраїнський національний університет
імені володимира даля
 
Університет Фотоальбоми Освіта Наука Підрозділи Студентське життя Міжнародне співробітництво Абітурієнту
    
 

СНУ ім. В.Даля - перший технічний вуз Луганська

Створення навчального закладу має глибоке історичне підґрунтя, пов'язане з промисловим розвитком регіону. Історичні розвідки свідчать, що паростки технічної освіти в Луганську були закладені ще у ХІХ ст.

Передумови відкриття

У 1827 р. на Луганському ливарному заводі розпочало свою діяльність науково-технічне товариство. Того ж року розпочали підготовку молоді з технічних дисциплін. У серпні 1839 р. відкрито Луганське заводське училище. Навчально-наукову базу для майбутнього технікуму було створено видатними корифеями науки - Тіме Іван Августович («Сопротивление металлов и дерева резанию»), Мевіус Аполлон Федорович («Учебный курс металлургии чугуна, железа и стали», «Чугунолитейное производство»), Фелькнер Іліодор Федорович («Станки и орудия для обработки металлов», «Спутник механика-строителя», «Общедоступный спутник механика-строителя»), Ковалевський Євграф Петрович («Геогностическое обозрение Донецкаго кряжа» (1829 р.)) та ін.

Історія

Свій відлік навчальний заклад розпочав 27 березня 1920 р., коли було створено Луганський народний технікум на чолі з ректором Мігуліним П.К. Технікум розташовувався у будівлі колишнього ремісничого училища.

Згодом технікум отримав назву «Луганський вечірній робітничий технікум» (ЛВРТ). В ньому готували «червоних» інженерів на 2-х факультетах (механічному та електротехнічному) на протязі 4-х років.

Заняття вже проводилися в будинку колишнього Пушкінського училища по вул. Патронній, а згодом у колишньому чотириповерховому будинку Васньова по вул. Банківській (нині вул. Шевченко). Технікуму було відведено 4-й поверх. У 1927 р., ЛВРТ було виділено другий та третій поверхи  постійного приміщення по вул. Леніна, 38.             

1927 р. - перший випуск інженерів (11 осіб) за спеціальністю «Паросилове обладнання».

1930 р. - відповідно Постанови РНК СРСР, технікум реорганізовано у Луганський вечірній робітничий машинобудівний інститут. Перший випуск інженерів ЛВРМІ за спеціальністю «Будівельна справа» відбувся у 1932 р.

1934-1939 рр. - функціонування навчального закладу було призупинено, у 1939 р. відновлено.

У роки війни вуз евакуйований до російського міста Омськ і реорганізовано в Омський машинобудівний інститут.

1945-1959 рр. - навчальний заклад діяв у складі філіалів: Харківського механіко-машинобудівного інституту, Московського заочного інституту металопромисловості (нині Московський державний університет приладобудування й інформатики (МДУПІ)), Харківського політехнічного інституту ім. В.І.Леніна.

DSC004591960 р. - заклад реорганізовано в самостійний Луганський вечірній машинобудівний інститут з кількістю студентів 940 осіб по вечірній формі навчання.

1962 р. - розпочалася підготовка студентів на денному відділенні.

8 травня 1993 р. створено Східноукраїнський державний університет на базі Луганського машинобудівного інституту та декількох вищих навчальних закладів м. Луганська й Луганської області.

1996 р. - вузу надано статус вищого навчального закладу IV рівня акредитації.

11 вересня 2000 р. - надання університету статусу національного з ім'ям власним: „Східноукраїнський національний університет".

2001 р. - присвоєння СНУ ім'я Володимира Даля.

Вересень 2004 р. - підписання у м. Болонья (Італія) ректором СНУ ім. В.Даля проф. Голубенком О.Л. Великої Хартії університетів.

 2004 р. - завершення будівництва нового корпусу.

Березень 2010 р. -урочисте відкриття біля головного корпусу СНУ ім. В.Даля пам'ятника Володимиру Івановичу Далю за участю президента України В.Ф.Януковича.

 

24 березня 2010 р. - СНУ ім. В.Даля надано статус національного самоврядного (автономного) дослідницького вищого навчального закладу.

 

 

 

 

Керівники, завідувачі, директори, ректори

За освітою був інженером-технологом та працював за сумісництвом начальником котельні заводу Гартмана. В технікумі викладав технічну механіку (по 3 години на тиждень на 1-му та 2-му курсах).

Мігулін П.К.

Завідувач Луганського народного технікуму, Луганського вечірнього робітничого технікуму у період 27.03.1920- 26.10.1922.

 

Отримав престижну освіту. Спочатку він навчався у Харківському технологічному інституті, а завершив курс вищої освіти у Франції, закінчивши там Нансійський електромеханічний та Лілльський  електротехнічний інститути. Отримав дипломи інженера-механіка та інженера-електрика. Працював в лабораторіях Лілльського електротехнічного інституту та інженером з електрифікації заводу Fives-Lille у Франції.

Треков О.М.

Керуючий Луганським вечірнім робітничим технікумом з 26.10. по листопад 1922 рр. З листопада 1922 по 1923 рр. Ректор ЛВРТ.

 

Випускник  Інституту інженерів шляхів сполучення. Стажувався за кордоном з метою отримання звання професора, зокрема в Парижі в "Ecole des Points et Сhaussees", вивчав математичні та інженерні науки, а в Сорбонській бібліотеці опанував науки загальноосвітнього характеру.

Кулаков М.П.

Ректор ЛВРТ з 1923 по 1925 рр.

 

Викладав в технікумі графічну грамотність.

Афанасьєв В.В.

Директор ЛВРТ у 1925-1926 рр.

Випускник Ленінградського технічного інституту. На час обрання керівником технікуму він мав 24 роки педагогічного стажу та 17 років виробничого. В технікумі викладав наступні дисципліни: супротив металів, деталі й механізми.

 

Токарєв В.І

Керуючий Луганським вечірнім робітничим технікумом імені Красіна у 1926-1929 рр.

 

Випускник Ленінградського технічного інституту, за фахом інженер-технолог з 10-річним виробничим стажем та трирічним педагогічним. Викладав на фаховому курсі такі дисципліни: холодна обробка, механічна технологія, станки, уклад механічного цеху.

 

Краюшкін Б.В.

Керуючий Луганським вечірнім робітничим технікумом імені Красіна у 1929-1930 рр.

 

Зайняв посаду директора ЛВРМ у 25-річному віці. Вищої освіти не мав. З 1923 р. був членом ВКП (б).

Волошин С.Р.

Директор Луганського вечірнього робітничого машинобудівного інституту у 1930 р.

 

Інженер, висуванець паровозобудівного заводу. У 1933 р. був відкликаний на виробництво.

Зайцев М.М.

Директор Луганського вечірнього робітничого машинобудівного інституту у 1930 - 1933 рр.

 

8copy

Випускник інституту, інженер-спеціаліст прокатної справи. З 1926 р. був членом партії. У рік призначення на посаду директора інституту був відряджений на посаду директора Лутугінського заводу прокатних валків.

Лауреат державної премії, автор книги про прокатні валки.

Бешлик О.С.

Директор Луганського вечірнього робітничого машинобудівного інституту у 1933 р.

 

Випускник 2-го випуску інженерів у 1928 р. Луганського вечірнього робітничого технікуму. Працюючи спочатку на виробництві, на початку 1930-х рр. разом з групою інженерів Луганського верстатобудівного заводу здійснив цільову поїздку до США з метою запозичення досвіду по виробництву верстатів для шліфування кілець для підшипників (автотракторна промисловість). Поїздка виявилася вдалою, а вже у 1933 р. його призначили директором ЛВРМІ. 

Вєтошкін С.І.

Директор Луганського вечірнього робітничого машинобудівного інституту у 1933 - 1934 рр.

 

Карлін А.Р.

Директор Ворошиловградського вечірнього машинобудівного інституту у 1939-1941 рр.

 

Зак Л.В.

Директор Ворошиловградського вечірнього машинобудівного інституту у 1941-42 рр. З 16 листопада 1942 р. - директор Омського машинобудівного інституту.

 

 

Кондо-Михайлов М.Л.

Директор Ворошиловградського філіалу Харківського механіко-машинобудівного інституту у 1945-1947 рр.

 

Директор Ворошиловградського вечірнього філіалу Московського заочного інституту металопромисловості у 1947-1952 рр.

Директор Ворошиловградського вечірнього філіалу Харківського політехнічного інституту ім. В.І.Леніна у 1952-1958 рр.

Директор Луганського вечірнього філіалу Харківського політехнічного інституту ім. В.І.Леніна у 1958-1960 рр.

 

Єнакієв І.Т.

Директор 2-х філіалів у 1947-1960 рр.

 

Перший ректор Луганського машинобудівного інституту.

Заслужений працівник освіти України, заслужений професор СНУ ім. В.Даля, академік, віце-президент Підйомно-транспортної      академії наук України, свого часу був керівником Луганського відділення Підйомно-транспортної академії наук України. Почесний громадянин міста Луганська.

Рум'янцев Б.П.

1960-1962 рр. - Директор Луганського вечірнього машинобудівного інституту.

1963-1970 рр. - Ректор Луганського машинобудівного інституту

1970-1974 рр. - Ректор Ворошиловградського машинобудівного інституту

 

Заслужений працівник вищої школи України, Академік інженерної академії України і член-кореспондент Міжнародної інженерної академії. Академік транспортних академій України і Росії.

 

Коняєв О.М.

1974-1990 рр. - Ректор Ворошиловградського машинобудівного інституту

1990-1993 рр. - Ректор Луганського машинобудівного інституту

1993-1997 рр. - Президент Східноукраїнського державного університету

 

Академік Транспортної академії України, Академії транспорту Російської Федерації, Інженерної академії України, Міжнародної інженерної академії, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, член Національного Союзу журналістів України. Почесний залізничник Російської Федерації (1992 р.) й України (1995 р.).

Має почесні звання Заслуженого діяча науки і техніки України (1990), Почесного залізничника України (1997), Почесного залізничника Російської Федерації (1992). Рідне місто відзначило заслуги Олександра Леонідовича, надавши йому звання Почесного громадянина міста Луганська (2000).

Нагороджений медаллю СРСР, орденами України "За заслуги" ІІІ, ІІ та І ступенів, орденом Польської республіки (2005), Почесною грамотою Кабінету міністрів України (2002). Лауреат премії Мінвузу України (1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (2004).

У 2012 році присвоєно звання Герой України.

 

 

Голубенко О.Л.

1997-2000 рр. - Ректор Східноукраїнського державного університету

2000-2001 рр. - Ректор Східноукраїнського національного університету

2001 р. - до цього часу - Ректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

 

 

   
 
 
Cхідноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля
проспект Радянський 59-а
93400 м. Сєвєродонецьк Україна